Екологічна проповідь на Сиропусну неділю

Вступаючи в період Великого посту, ми стаємо співучасниками відродження Божого створіння – нас самих та навколишнього середовища. Очолює та звершує цей процес невидимий Голова Божого створіння – Ісус Христос. Він, будучи Взірцем уособлення Божого Плану спасіння світу, робить кожного з нас спроможним до участі в порятунку Божого створіння.
В часі м’ясопусної неділі, споживаючи м'ясо, ми в такий спосіб визнали наш сьогоднішній статус як руйнівника і насильника Божого створіння. Замість того, щоб створіння бачило в нас його захисників та господарів (Бут 1, 28), воно має перед нами «страх і ляк» (Бут 9, 2). Ця утаєна правда повністю стається явною тоді, коли приходить Суддя. Саме тому дійсність м’ясопусної неділі розгортається у світлі та реальності Страшного Суду. Особливість м’ясопусної неділі полягає в тому, що не ми своїми мудруваннями об’являємо правду про себе як насильників, але це відкривається нам у літургійному пережитті Божого суду, якого ніхто не може уникнути.
Місія Церкви починається з турботи про Боже створіння

На конгресі Всесвітньої Ради Церков (ВРЦ), який відбудеться в березні 2012 р., в Манілі (Філіппіни), буде розглянуто проект нової декларації «Про місію та євангелізацію». На сьогодні у своїй місійній діяльності ВРЦ керується декларацією прийнятою 1982 р.
Нова декларація буде розпочинатися з констатації того, що місія Церкви не може базуватися на звуженій антропоцентричній концепції, так як її вихідним пунктом є все Створіння Боже.
Проект документу містить також положення про те, що до місії Церкви належать екологічні питання, оскільки місія Церкви здійснюється у світі Божого створіння, яке довірене нам на відповідальне управління.Декілька фактів про вторинне використання паперу

Паперові товари відіграють велику роль в більшості аспектів нашого життя, від книг та журналів, до картонних коробок та рахунків, які присилаються нам поштою. При цьому папір - один з небагатьох матеріалів, який найбільш легко і часто використовується повторно.
Частка паперу в загальній кількості відходів залишається постійною
Незважаючи на збільшення кількості нових матеріалів, частка паперу в загальному обсязі муніципальних відходів з 1960 по 2007 роки коливалась в районі 33%. Фактичний обсяг збільшується, але відсоток залишається постійним.
20% смертей в Європі зумовлено станом довкілля

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), у Європейському регіоні кожна п'ята смерть зумовлена хворобами, пов'язаними зі станом навколишнього середовища.
Однак рівні впливу навколишнього середовища на здоров'я значною мірою різняться в країнах регіону. Усередині країн бідні верстви населення можуть піддаватися несприятливому впливу навколишнього середовища в п'ять разів більше, ніж більш забезпечені люди.
Доповідь про нерівності щодо екологічних умов і здоров'я в Європі - новітня публікація Європейського центру з питань довкілля та охорони здоров'я європейського бюро ВООЗ. Сьогодні - через десять років після початку його діяльності в 2001 році - повноцінний офіс цього центру відкривається в Бонні, Німеччина.
Сталий розвиток – запорука гідного життя

В ході офіційної зустрічі між представниками Святого Престолу та Британського уряду, яка відбулась 15 лютого 2012 року було видано «Спільне комюніке Святого Престолу і уряду її Величності Королеви Єлизавети II». В цьому важливому документі було розглянуто 11 пунктів, які в основному спрямовані на те, щоб поставити людину з її гідністю, повагою та цінністю життя в центрі всіх фундаментальних процесів глобального розвитку світу. Серед всіх розглянутих та затверджених пунктів в першу п’ятірку попали два, які стосуються сталого розвитку та взаємозв’язку між бідністю та кліматичними змінами.
19 лютого – Міжнародний день захисту морських ссавців
Міжнародний день захисту морських ссавців вважається днем захисту не лише китів, але й усіх морських ссавців та інших живих істот морів та океанів. Святкується з 1986р., коли, після 200-річного винищення китів, Міжнародна китова комісія ввела заборону на китовий промисел і на торгівлю китовим м'ясом.
Щорічно в цей день різноманітні природоохоронні групи проводять акції із захисту китів та інших морських ссавців. В Україні це свято можна назвати днем захисту дельфінів, адже вони є єдиними представниками морських ссавців, які мешкають у наших солоних водах.
Екологічна проповідь на М’ясопусну неділю

Богослужінням м’ясопусної неділі Церква запрошує нас вже тут і зараз відчути і пережити всю реальність сцени «страшного суду» як генерального звіту про реалізацію загальнолюдського покликання «порати і доглядати» (Бут 2, 15) Боже створіння.
Сьогоднішня недільна Євангелія дозволяє реально відчути наближення кінця історії спасіння та часу справедливого суду Творця, на порозі якого ми знаходимося і про який вже попереджав Христовий Предтеча: «Гадюче поріддя! Хто вам вказав утікати від настигаючого гніву? Чиніть плоди достойні покаяння… Ба вже і сокира прикладена до кореня дерев: кожне бо дерево, що не приносить доброго плоду, буде зрубане та вкинуте в вогонь» (Лк 3,7). Саме наближення цих майбутніх подій, присутність яких вже сьогодні явно переживаємо, стимулює нас задуматись над нашим сьогоднішнім духовним та морально-етичним станом.
Для того, щоб належно підготуватись до Загального звіту на кінцевому суді та змогти дати відповіді на перелічені у сьогоднішньому Євангелії запитання, нам необхідно відновити у нас самих життя Бога. Побачимо ми, чи не побачимо в потребуючих ближніх та оточуючому них страждаючому світі самого Христа, безпосередньо залежатиме від Його присутності у нас самих.
Чи вистачить води всім народам?

Гуманітарні наслідки змін клімату вимагають негайних дій. Потепління клімату загострює міжнародні конфлікти за доступ до водних ресурсів. В Індії, Африці та Азії нестача води вже призводить до міграцій та міжетнічних сутичок.
Найчастіше глобальні зміни клімату пов’язують лише з глобальним потеплінням, а інколи ці поняття навіть плутають. Проте, насправді, наслідки глобальних кліматичних змін значно масштабніші й охоплюють набагато більше факторів, одним з яких є вода. Як стверджує Міжурядова Група Експертів з питань Зміни Клімату (МГЕЗК або IPCC - IntergovernmentalPanel on Climate Change), вода – це основний посередник, через який вплив змін клімату відчують на собі і люди, і довкілля.
«Сім тижнів з турботою про воду»

«Сім тижнів з турботою про воду» – з такою ініціативою на Великий піст виступила Всесвітня Рада Церков (ВРЦ) та Екуменічна мережа охорони водних ресурсів. Організатори великопосної екологічної ініціативи переконані, що, зважаючи на економічну та екологічну кризу, назріла необхідність для того, щоб християни обговорили і прийняли відповідні заходи для економії води.
Вода є визначаючим фактором життя на планеті. Вона є також визначаючим фактором для економіки і має ключове значення для сталого розвитку в галузі охорони здоров'я, забезпечення продовольством, енергетики і подолання бідності. «Всі ці питання в найрізноманітніший спосіб торкаються Церков по всьому світі і мають мобілізувати їх діяльність» – наголошують організатори ініціативи. В центрі великопосної ініціативи «Сім тижнів з турботою про воду» стоїть концепція «зеленої економіки».
Екологічна комісія Львівської Архиєпархії активізує діяльність

10 лютого 2012 року відбулася зустріч священиків Глинянського деканату з референтом із питань екології Львівської Архиєпархії о. Миколою Пришляком. Захід відбувся в рамках презентації новоствореної комісії на деканальному рівні.
Отець Микола пригадав усім присутнім про вагому загрозу екологічної кризи, яка виникла через неправильне ставлення людини до природного довкілля, як Божого творіння. Адже людина «бачить і сприймає себе абсолютним власником всього, що вона посідає. Тому, вона поводиться з природою, з навколишнім світом як із засобом досягнення своїх цілей, не звертаючи увагу на те, що природа є домом як для неї, так і для інших та має свої власні закони встановлені Богом-Творцем» – зазначив референт.
«Екологічна криза є в першу чергу наслідком гріхопадіння людей та їх відчуження від Бога» – підкреслив присутнім о. Микола, а також наголосив на тому, що «відвернувшись від Бога, люди забули, що "володарювання" над природою і "панування" над землею (пор. Бут. 1, 28), до якого покликана людина за задумом Божим, не означає вседозволеності».





