Нобелівську премію з хімії отримали Сусуму Кітаґава (Японія), Річард Робсон (Велика Британія) та Омар М. Ягі (Йорданія), інформує сайт Нобелівського комітету. Цьогорічні лауреати створили молекулярні конструкції з великими просторами, крізь які можуть проходити гази й інші хімічні речовини.

Робота вчених допомогла створити «нові можливості у розв’язанні деяких із викликів, з якими стикається людство». Наприклад, вилучення з води ПФАС – так званих вічних хімікатів, які мають надзвичайну стійкість до розкладання у природі та організмі людини. За стримування й очищення навколишнього середовища від ПФАС нині борються у ЄС.

Природне джерело «Мирне», знаходиться в селі Семенівка Старокозацької громади на Одещині, є не просто мальовничою локацією, а справжнім оазисом життя посеред посушливих степів. Ця унікальна гідрологічна пам’ятка, яка входить до природно-заповідного фонду, привертає увагу своєю красою, проте її популярність водночас становить значну загрозу для крихкої екосистеми.

Джерело «Мирне» є рідкісним явищем для регіону, оскільки виникло завдяки виходу підземних вод Причорноморської западини на поверхню. Вода, пробиваючись крізь товщу ґрунту, утворює каскадний водоспад заввишки до півтора метра.

Перелітні птахи – одні з найефективніших мандрівників у природі, здатні перетинати океани та континенти. І серед них дупель або баранець великий (Gallinago media) є майстром витривалості, бо здатен летіти понад 3 доби без зупинок. Залежно від умов він здійснює переліт за 60-90 годин. Відстежувані птахи регулярно літають на висоті понад 6 км, а одна особина досягла 8,5 км, коли-небудь зареєстрованих висот для перелітного птаха, інформує УНІАН.

На нижчих висотах удень пряме сонячне світло може спричинити перегрів. Піднімаючись у більш холодне повітря, де температура може опускатися значно нижче нуля, дупелі природним чином охолоджують свої тіла за допомогою конвекції, зберігаючи воду і підтримуючи оптимальну функцію.

У рамках реалізації реформи запобігання промисловому забрудненню та на виконання вимог Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (далі – Закон) Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України працює над розробленням ІТ-системи видачі інтегрованих довкіллєвих дозволів в електронному вигляді.

Інтегрований довкіллєвий дозвіл – це ключовий документ, який регулює вплив підприємства на довкілля та охоплює всі основні екологічні вимоги. До цього часу процес оформлення документів дозвільного характеру паперовим і часто затягувався через бюрократичні процедури.

У рубриці «Корисна звичка» Віледж розповідає про прості дії, які можуть зробити життя кращим. Цього разу поговоримо, чому варто відмовитися від одноразових пакетів із поліетилену та які є альтернативи.

Наприкінці 2021-го в Україні заборонили безплатні пластикові пакети й відтепер треба платити дві-три гривні за кожен. З 1 січня 2023-го можна користуватися лише біорозкладними пакетами з картопляного чи кукурудзяного крохмалю. Однак такі пакети (з досвіду редакції) не завжди витримують вагу товару й можуть розірватися прямо в руках дорогою на касу.

У п'ятницю, 10 січня, Служба зміни клімату Європейського Союзу Copernicus (C3S) підтвердила, що у 2024 році температура на планеті вперше перевищила критичну межу у 1,5°C порівняно з доіндустріальним періодом. Директор Copernicus Кардо Буонтемпо підкреслив, що кожен місяць 2024 року виявився найтеплішим або другим у рейтингу найтепліших за всю історію спостережень.

За його словами, середня температура у світі перевищила на 1,6°C показники 1850-1900 років, а останні десять років стали найспекотнішими в історії. Крім того, зміна клімату призвела до зростання частоти катастрофічних явищ, зокрема лісових пожеж.

В Одеській області, на території української Бессарабії, співробітники Національного природного парку «Тузлівські лимани» знайшли перше цвітіння червонокнижного пізньоцвіта анкарського. Вчені кажуть, що це – унікальне зимове явище для цієї пори року. 

«В дні між Різдвом та Новим роком, в Українській Бессарабії наші співробітники виявили перше дивовижне природне явище для цієї пори року – цвітіння пізньоцвіта анкарського, унікальної рослини з Червоної книги України. Місцеві мешканці називають його – брандушкою», – повідомив, співробітник нацпарку, доктор біологічних наук Іван Русєв.

Вчені зробили значний прорив у галузі біопластику, створивши нову форму діацетату целюлози (CDA), яка розкладається в 15 разів швидше, ніж традиційні форми. Випробуваний у реалістичних океанських умовах, спінений CDA є життєздатною заміною пінополістиролу в харчовій упаковці, значно зменшуючи забруднення навколишнього середовища пластиком.

Дослідники з Океанографічного інституту Вуд-Хоулу (WHOI) роками досліджували, які типи пластику мають найкоротший і найдовший термін життя в океані, а також які типи пластикових виробів, таких як соломинки та харчові обгортки, найчастіше сприяють забруднення пластиком. У зв’язку з розробкою більшої кількості біорозкладних матеріалів, як-от діацетат целюлози (CDA) — подібний до пластику полімер, отриманий з деревної целюлози, — дослідники намагаються замінити традиційний пластик без шкоди для морських екосистем.