Очільники Ради Єпископських Конференцій Європи (CCEE) та Конференції Європейських Церков (CEC) опублікували спільну заяву, в якій закликають християн Європи долучитися до заходів екуменічної ініціативи «Час створіння».

«Шукати миру з творінням – це не абстрактний ідеал, а щоденне зобов'язання, заклик жити так, щоб шанувати Подателя життя», – читаємо у спільному зверненні за підписом Голови Ради Єпископських Конференцій Європи (CCEE) Вільнюського католицького архиєпископа Ґінтараса Ґрушаса та Голови Конференції Європейських Церков (CEC) Тіатейрського православного митрополита Микити з нагоди «Часу створіння» – щорічної екуменічної ініціативи, що триває від 1 вересня до 4 жовтня.

У рамках приготування до Святого року побачив світ Документ дикастерії служіння цілісному людському розвиткові має назву «Jubilee 2025: remission of the ecological debt» – тобто, Ювілей 2025: відпущення екологічного боргу.

Ідея, яку він порушує, є водночас духовною, економічною і глибоко політичною: багаті країни, які роками збагачувалися за рахунок ресурсів і праці бідніших, накопичили перед ними не лише фінансовий, а й екологічний борг.

Що таке екологічний борг?

Дорогі Брати і Сестри!

У період з 1-го вересня до 4-го жовтня на прохання Святішого Отця особливо велику увагу приділяємо створеному світу, його захисту, його вшануванню. Будучи відповідальним за екологію Римо-Католицької Конференції Єпископів в Україні, особливо рекомендую цю тему до вашої уваги. Чому? Яке має відношення Церква до охорони навколишнього середовища?

Не випадково, що наша Церква говорить не про охорону навколишнього середовища, а про охорону створеного світу – це охоплює ще більшу тему, і посилається на Творця, Який його створив. Те, що створив Творець, Володар та Мета нашого життя, не може бути для нас байдужим. “Бог побачив, що все зроблене ним – дуже добре”. У створеному світі віддзеркалюється краса Бога, його доброта, справедливість, святість, тобто Він сам. Тому ми маємо звертатися із захопленням та повагою до всього, що Він “так чудово створив” (8 псалом), і в чому можемо побачити Його обличчя.

Дорогі у Христі!

Осінній час – це час тотальних підпалів та спалювання залишків рослинності. Наші села та містечка перетворюються на «газові камери», зроблені нашими ж руками чи породжені нашою байдужістю, коли ми  мовчазно толеруємо подібні смертельно небезпечні дії наших односельчан. Часто разом з рослинними залишками ми також спалюємо різне сміття та побутові відходи, що ще більше забруднює повітря. Дехто для розваг влаштовує собі вогняні шоу, кинувши сірника у суху траву…

Жертвою стає не лише жива природа, зруйнований шар плідного ґрунту, знищені мікроорганізми, комахи і навіть тварини, але, передусім, ми самі, які дихаємо цим отруєним повітрям. Багато людей страждають від задухи, смороду, хтось не може вгамувати кашлю, сльозотечі, а в когось розвиваються хронічні захворювання, невпинно зростає кількість ракових захворювань. За даними ВООЗ з 2012 року Україна посідає перше місце за кількістю смертей внаслідок забруднення повітря.

26 квітня 2017 року припадає 31-ша річниця аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Ця страшна подія стала однією з найтрагічніших сторінок сучасної історії України, Європи і світу. Важко оцінити чи перебільшити величину зла і глобальність наслідків цієї техногенної катастрофи.

В цей день прагну висловити співчуття тим, які ще до сьогодні оплакують своїх близьких, які потерпіли внаслідок цієї трагедії. Разом з усіма вірними Церкви в Україні звертаюся до Бога в молитві за всіх померлих і за тих, хто ще страждає через наслідки Чорнобильської аварії.

Світ змінився з тих пір, як ми в останнє відзначали Міжнародний день охорони озонового шару. Тепер у нас є Порядок денний в галузі сталого розвитку на період до 2030 року, який буде сприяти справедливому інклюзивному зростанню і поліпшенню добробуту людей і нашої планети. Що стосується зміни клімату, то Паризька угода знаменує собою історичний поворотний момент на нашому спільному шляху до безпечного та стійкого світу.

Тепер ми повинні втілити цілі в конкретні дії і зміцнити режим захисту клімату шляхом використання повноважень Монреальського протоколу з метою досягнення прогресу в уповільненні темпів потепління в короткостроковій перспективі, викликаного гідрофторвуглеводнями ( ГФВ ) - найбільш швидко зростаючими з усіх парникових газів.

У наступному місяці в Руанді ми отримаємо можливість це зробити. Коли національні делегації зберуться для того, щоб досягти глобального консенсусу щодо поетапного скорочення ГФВ згідно з Монреальським протоколом.

Це звернення кардиналів, патріархів та єпископів з усього світу – представників континентальних Рад Національних Єпископських Конференцій, адресоване учасникам Міжнародної Конференції з питань змін клімату в Парижі (СОР21) із закликом зробити все можливе для підписання справедливого, зобов`язуючого і по-справжньому дієвого кліматичного договору.

Представляючи католицьку церкву п’яти континентів, ми – кардинали, патріархи і єпископи – зібралися разом, щоб висловити від власного імені і від імені людей, про яких турбуємося, велику надію, що результатом переговорів на Міжнародній Конференції з питань змін клімату у Парижі стане справедливий і зобов`язуючий кліматичний договір. Ураховуючи конкретний досвід мешканців усіх континентів і пов’язуючи кліматичні зміни з соціальною несправедливістю й аутсайдерством наших найбідніших та найуразливіших громадян, висуваємо десять ключових пропозицій для політичної спільноти.