Якою ви уявляєте відбудову українських міст? Відновлені міста мають бути сучасними та комфортними, щоб у них хотілося жити? Так, але справжній виклик криється у тому, чи будуть ці споруди придатними для життя через кілька десятиліть. Відбудова України — це не просто ремонт пошкодженого, а можливість виправити системні помилки минулого. На фоні колосальних руйнувань, спричинених війною, ми маємо унікальний шанс — закласти в основу нашої інфраструктури кліматичну стійкість.

На тлі зими та постійних ударів по енергетичній інфраструктурі в Україні стартувала інформаційна кампанія з енергоефективності “Залиш цю енергію для себе”. 

Її мета – розказати про звичайні побутові рішення, які можуть допомогти українцям краще пережити періоди відключень та дефіциту енергії. Йдеться не про великі ремонти, а про доступні кроки, спрямовані на заощадження тепла та розумне використання електроенергії. 

В умовах щоденних тривалих відключень електроенергії та недостатнього теплозабезпечення осель важливо зрозуміти, що кожна крапля збереженої енергії та тепла може зробити повсякденне життя родини комфортнішим і приємнішим.

Тож Держенергоефективності підготувало прості та маловитратні енергоефективні поради для кожної родини для збереження тепла та підвищення комфорту в оселі під час тривалих відключень електроенергії та опалення. Користуймося.

За експертної підтримки Екодії ЛУН запустив Мапу енергоефективності житлових будинків, яка показує, наскільки комфортним і витратним є життя у різних будівлях — ще до купівлі або оренди.

За даними ЛУН, більшість житлових будинків в Україні залишаються не енергоефективними. Будинки без утеплення зазвичай мають клас енергоефективності E–G — це означає значні тепловтрати, нижчий рівень комфорту і високі рахунки за опалення.

У межах Програми українсько-данського енергетичного партнерства, з метою підвищення енергетичної стійкості держави, зменшення залежності від традиційних енергоресурсів і впровадження принципів енергоефективності, а також на виконання міжнародних зобов’язань України щодо імплементації положень Директиви ЄС 2023/1791 та Національного плану дій з енергетики та клімату (НПЕК), Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України спільно з Міністерством розвитку громад та територій України, Міністерством енергетики України та Данським енергетичним агентством розроблено Інструментарій з енергоефективності.

Вчора, 11 листопада, світ відзначав Міжнародний день енергозбереження — нагадування про важливість раціонального використання енергоресурсів.

В умовах війни, коли енергетична система України щодня проходить випробування на міцність, раціональне споживання електроенергії стає не лише питанням економії, а й внеском у спільну енергетичну безпеку країни.

Навіть невеликі кроки у побуті допомагають знизити навантаження на енергомережу, зберегти ресурси та підтримати стабільну роботу критичної інфраструктури. Вимикайте світло, коли виходите з кімнати — це може зекономити до 25% електроенергії.

Україна офіційно стала асоційованим членом Global Biodiversity Information Facility (GBIF) – глобальної мережі, що об’єднує науковців, природоохоронців та урядові установи з усього світу для збору й відкритого обміну даними про біорізноманіття.

Це рішення стало результатом багаторічної праці українських дослідників, екологічних інституцій та ентузіастів, які послідовно просували ідею відкритих екологічних даних. Перші кроки Україна зробила через участь у міжнародних проєктах OBIS та Chronicles of Nature, а згодом створила власні платформи – «Біорізноманіття України» та UkrBIN, що стали основою для цифрового екологічного руху в країні.