У спекотну погоду бетонні конструкції накопичують сонячну енергію, що підвищує температуру всередині приміщень та довкілля. Новий матеріал здатен, як дзеркало і радіатор, відбивати сонячне світло і випромінювати тепло в небо.

Цей цемент містить мінеральні кристали еттрингіту – «гідратованого алюмосульфатного мінералу», які утворюються у спеціально створених поглибленнях на поверхні матеріалу. Завдяки цим кристалам цемент відбиває більшість сонячного світла, а також випромінює інфрачервоне тепло назад у атмосферу. Температура поверхні нового цементу була на 26°C нижчою, ніж у звичайного портландцементу в аналогічних умовах.

Австралійські вчені з Технологічного університету Суінберна розробили міцні та екологічні цеглини з використаної кавової гущі, що може стати важливим кроком до зменшення вуглецевого сліду у будівництві. Університет оголосив про підписання ліцензійної угоди з компанією Green Brick для комерційного виробництва цих екологічних цеглин.

Щорічно у світі утворюється близько 18 мільйонів тонн кавових відходів, що часто потрапляють на сміттєзвалища, утворюючи парниковий газ – метан. Лише в Австралії щодня продають понад 1,3 мільйона чашок кави, що продукує близько 10 000 тонн кавових залишків на рік.

Один із принципів відновлення – «будуй краще, ніж було». Він зокрема стосується і енергоефективності відновлених об’єктів, більшість з яких не були такими раніше. Проте чи дійсно українське законодавство в будівельній сфері вимагає, аби відновлені будівлі ставали енергоефективними?

У чому проблема?

Час перейти до оцінки всього процесу будівництва – від видобутку сировини до утилізації відходів.

Наразі галузь будівництва в ЄС відповідальна за третину викидів парникових газів та третину утворюваних відходів, є однією з найбільш залежних від первинної сировини галузей економіки. Перехід будівничої галузі на моделі обігової економіки є необхідною умовою досягнення кліматично нейтральної економіки до 2050 року в ЄС. Однак, такий перехід вимагатиме фундаментальної перебудови усієї галузі, пише Зелене досьє. 

І якщо в останні десятиріччя розроблено велику кількість засобів для зменшення енергоспоживання будівель (опалення чи вентиляція), то цього не можна сказати про зниження вмісту енергії та первинних матеріалів, вкладених у будівництво. Таке зниження потребуватиме переходу з лінійних моделей до обігових – з моделей знесення будинків на моделі демонтажу та повторного використання матеріалів. Це нелегке завдання, особливо в умовах низьких цін на первинні матеріали, сильного лобі цементних виробників та фрагментації зусиль інших гравців у галузі.

Згідно з новою доповіддю ООН, на будівництво і експлуатацію будівель в минулому році припадало понад третина глобальних викидів вуглекислого газу в енергетично-промисловому секторі. Фахівці відзначають, що викиди тільки від експлуатації будівель досягли рекордного рівня, пише ПМ.

Всі ми знаємо головні джерела викидів СО2: машини, літаки, корови ... А що там із будівництвом?

Вуглецевий слід від будівництва полягає не тільки у використанні матеріалів, під час виробництва яких викидається велика кількість СО2, а й в споживанні енергії, яка необхідна, як під час будівництва, так і для майбутньої експлуатації. Експерти відзначають, що довгий час світове споживання енергії будівлями залишалося стабільним, проте в 2019 році відбувся різкий стрибок. Зараз 28% від загального обсягу енергетичних викидів CO2 припадають на обслуговування будинків.

Поступова відмова від бетону і стали на користь дерев’яних будматеріалів дозволять істотно скоротити рівень шкідливого вуглецю в атмосфері.

Як відомо, деревина – один з найбільш екологічно чистих будівельних матеріалів, відомих людині. У наші дні вона все частіше поступається кераміці та бетону, які дешеві у виробництві, невибагливі в експлуатації і, до того ж володіють значною міцністю, пишуть Цікавості.

Однак є й інша точка зору – дерев’яне будівництво може стати тим самим фактором, який дозволить вирішити проблему вуглецевого забруднення в великих містах – адже деревина може поглинати вуглець з середовища так само ефективно, як і живе дерево.

Важко повірити, але новий елегантний котедж у Ганновері майже повністю збудований з відходів, що замінили будівельні матеріали. Що саме використали будівельники?

Неймовірно, але факт – цей односімейний котедж загальною площею близько 150 квадратних метрів, розташований в районі Кронсберг в Ганновері неподалік від знаменитого виставкового комплексу, майже повністю побудований зі сміття. За винятком побутової техніки, арматури й інженерних комунікацій, тут практично все зроблено з придатних для вторинного застосування відходів, які замінили дорогі будівельні матеріали, пише DW.