Протягом п’яти тижнів Святої Чотиридесятниці семінаристи VI курсу Івано-Франківської Духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата відповідно до постанов Вісімдесят четвертої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ мали змогу в рамках практичних занять краще запізнатися зі специфікою екологічних аспектів душпастирства УГКЦ та збереження Божого створіння. Головним завданням при цьому було допомогти у підготовці майбутніх душпастирів для нової євангелізації в контексті сучасних соціально-екологічних викликів.

В рамках курсу відбулися 5 навчально-практичних модулів, під час яких майбутні душпастирі пригадали собі основні засади християнської віри крізь призму екологічного вчення Церкви, детально проаналізували практичні молитовні, екосоціальні та просвітницькі ініціативи Екобюро УГКЦ, що в свою чергу, сприятиме формуванню та спеціалізованому вишколу майбутніх душпастирів в контексті парафіяльного служіння.

Відбудова України неможлива без урахування принципів енергоефективності

Верховна Рада України внесла зміни до Бюджетного Кодексу щодо створення спеціального фонду державного бюджету "Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації".

Фонд запрацює з 1 січня 2024 року, повідомляє Урядовий портал.

Зазначається, що фонд буде наповнюватись з екоподатків, сплачених за викиди вуглецю в атмосферу зі стаціонарних джерел забруднення.

Ми, національні та міжнародні природоохоронні організації, виступаємо категорично проти законопроєкту 9136 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення управління штучно створеними об’єктами природно-заповідного фонду України».

Законопроєкт створює ризики знищення природних та штучно-створених територій природно-заповідного фонду (надалі – ПЗФ), порушення норм природоохоронних конвенцій та може зашкодити євроінтеграційним процесам у сфері охорони природи, не враховує важливості участі громадськості у процесі прийняття таких рішень.

8 квітня, у парафії перенесення мощей св. Отця Миколая Мирлікійського Чудотворця у селі Серединки, Великоберезовицького деканату Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії, у рамках Всеукраїнської ініціативи «Посади дерево миру», закладено парафіяльний сад Перемоги. Місцевий парох, о. Петро Глібчук, разом із братами-семінаристами ТВДС ім. Патріарха Йосипа Сліпого і референт Бюро УГКЦ з питань екології отець Василь Шафран, посадили і поблагословили понад сотню різного роду саджанців.

6 квітня на парафії Різдва Пресвятої Богородиці у м. Першотравенськ, Дніпропетровської області висадили фундуковий сад Перемоги. Це стало можливим завдяки Великопосній ініціативі Бюро УГКЦ з питань екології, в рамках якої цього року, коли триває повномасштабна війна з Росією, подібні висадки садів відбуваються по всіх єпархіях та екзархатах УГКЦ.

Цією акцією Церква старається привернути увагу суспільства до страждань землі та природи в час війни та вселити віру в перемогу українського народу.

8 квітня, в Лазареву суботу, з ініціативи Бюро УГКЦ з питань екології у Луцькому екзархаті відбулася чергова Великопосна ініціатива «Екологічне навернення для порятунку сотворіння».

В цей день екзархальний екореферент о. Ярослав Пелих з духовною місією відвідав парафію блаженного священномученика Василія Величковського м. Ковеля. Дана акція відбулася завдяки сприянню настоятеля даної парафії – о. Івана Дутки.

3 квітня за сприяння Бюро Української Греко-Католицької Церкви з питань екології та Бучацької єпархії УГКЦ в рамках Всеукраїнської безтермінової акції «Посади дерево миру», відбулося закладення «Саду Перемоги».

Даний захід пройшов під керівництвом о. Михайла Деревенчука, екореферента Бучацького, за активної підтримки та участі о. д-ра Руслана Корнята, декана Копичинецького, та парафіян храму Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста. Всі спільно висадили фундукові дерева, які стануть окрасою рекреаційної парафіяльної зони.

Спилювання та обрізка гілок практично до стовбура називається "кронуванням" або "топінгом". Попри "іноземну" назву, така методика "омолодження" дерев прийшла до нас із росії та білорусі. Там її почали широко застосовувати ще на початку 2000-х для корекції пірамідальних тополь та позбавлення від пуху під час їхнього цвітіння, потім вона розповсюдилася на "догляд" і за іншими породами дерев.

Однак, в білорусі топінг протримався недовго – місцеві біологи з'ясували, що тополі, які раніше не обрізали, мають здорову деревину, тоді як обрізані п'ять років тому дерева всі без винятку були уражені стовбуровою гниллю. Тому від цієї практики там швидко відмовилися. А от у нас її навпаки підхопили.