Вплив війни на довкілля та меседжі, які Україна повезе на Міжнародну кліматичну конференцію СОР27, обговорювали під час онлайн-дискусії «Як російська агресія впливає на кліматичну політику України». Захід відбувся 27 жовтня в рамках Тижнів кліматичної дипломатії 2022 року і об’єднав представників громадських організацій, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, окремих громад, а також представників делегації ЄС в Україні. 

Напередодні COP27 Україні варто мати сильну і єдину позицію щодо кліматичних цілей та впливу війни на довкілля, яку б врахували країни ЄС у своїх подальших політиках.

Факт, який є важливою віхою для досліджень біорізноманіття та охорони природи в країні.

В Україні відбулась знакова подія у сфері орнітологічної науки. Громадською природоохоронною організацією «Українське товариство охорони птахів», партнером міжнародної асоціації BirdLife International в Україні видано перший національний атлас гніздових птахів (в оригіналі «Атлас гніздуючих птахів України»). Видання упорядковане за зразком Європейського стандарту «Атласу гніздових птахів Європи». В ньому викладені дані територіального та кількісного розподілу 275 видів птахів, гніздування яких зареєстровано в Україні у період з 2013 по 2020 роки. Матеріалом для видання послугували орнітофауністичні дослідження на усій території України, проведені Українським товариством охорони птахів за участі більше ніж 20  експертів-орнітологів в рамках реалізації української частини проєкту European Bird Census Council з підготовки  видання "Другий Атлас гніздових птахів Європи" (2021).

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України підписало меморандум про співпрацю з однією з провідних українських консалтингових агенцій Pro-Consulting.

Компанія вже поділилась з Міністерством результатами досліджень ринку одноразового посуду, паперового та пластикового, ринку біогранули та біорозкладного посуду.

“Ці матеріали допоможуть сформувати підґрунтя для розробки законопроєкту щодо обмеження використання одноразової пластикової продукції в Україні. Адже маємо завдання від Президента продовжувати рух європейським шляхом, у тому числі й імплементувати Директиву ЄС 2019 року (2019/904)  про одноразовий пластик”, - зазначив заступник Міністра  захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко. 

Вчора міжнародна спільнота відзначала Міжнародний день Чорного моря.

Це свято відзначається в день, коли в 1996 році шість причорноморських країн – Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія, Україна і росія – підписали Стратегічний план дій з реабілітації і захисту Чорного моря.

Цей План був розроблений після проведення всебічних досліджень морського середовища, які показали, що його життєздатність істотно погіршилася порівняно з попередніми трьома десятиліттями.

Як бачимо, сьогодні один і підписантів замість реабілітації і захисту морських угідь сам жорстоко, по-варварськи знищує все живе в акваторії Чорного моря.

Енергетична система України є на сьогодні ціллю № 1 для росії: держава-терорист, яка не змогла добитися своєї мети військовими методами, намагається провокувати в Україні техногенні катастрофи. Про важливість ощадливого споживання електроенергії, розуміння необхідності заходів економії і ціну, яку українські енергетики платять за те, щоб ми мали те, що маємо, у «Відкритій Церкві» говорить Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.

Глава УГКЦ саме повернувся із великої поїздки по Півдню України: серед міст, які відвідали священики був Южноукраїнськ, де розташована Південноукраїнська АЕС. Блаженніший розповідає про це місто енергетиків, яке прийняло частину фахівців із Запорізької АЕС, про ситуацію в регіоні і галузі:

«За дивним Божим промислом ми приїхали до Южноукраїнська у найбільш критичний період, коли росіяни знищили майже 40 % енергетичної інфраструктури України: росія сьогодні намагається провокувати техногенні катастрофи в Україні. На сьогодні Південноукраїнська АЕС — один із життєво важливих енергетичних об’єктів, які допомагають Україні вистояти».

У Києві взимку 2022-2023 року протестують екобезпечні та дешеві гранітні крихти для боротьби з ожеледицею в парках та скверах. Траси та тротуари вулиць будуть, як і раніше, посипати сіллю, повідомляє начальник управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Возний у Facebook.

Він пояснив, що ціни на технічну сіль піднялися в середньому в 7 разів. Так, тонна такої солі наразі коштує близько 13-14 тисяч гривень, а тонна гранітної крихти – всього 850 гривень. Часткова заміна солі на крихту дозволить зекономити бюджетні кошти.

28 жовтня 1982 року Генасамблея ООН схвалила цей декларативний документ, який проголошує 5 ключових принципів збереження природи, відповідно до яких повинна бути направлена та оцінена будь-яка діяльність людини, що стосується природи. Це ті заповіді, яких протягом 40 років намагався неухильно дотримуватися весь цивілізований світ.

Однак росія, розпочавши війну в Україні, показала своє ставлення до сформованого світопорядку. Країна-агресор продовжує паплюжити цінності, закладені в міжнародних документах, зокрема і у Всесвітній Хартії природи.

26-27 жовтня 2022 року на парафії с. Фалиш, Моршинського деканату відбулися екологічні місії. Отець Тарас Ляшок, який кілька місяців служить на цій парафії біля Стрия запросив з візитом о. Олега Кобеля, який очолює Бюро екології у Стрийській єпархії.

Ввечері 26 жовтня у місцевому храмі було відслужено Божественну Літургію і виголошено екологічну науку на тему відповідальності за створений Богом світ. Незважаючи на пізню годину, чимало вірних прийшло, щоб не тільки помолитися, перепросити Бога за екологічні гріхи, а й більше дізнатися про науку Церкви стосовно збереження довкілля. Отець Тарас подякував гостю після Богослужіння і анонсував наступні заходи на парафії.