Папа Франциск надіслав послання до учасників Форуму корінних народів, який цього року проводить Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку ООН на тему «Значення систем харчування корінних народів: стійкість у контексті пандемії Covid-19».

Вселенський Архиєрей та вся Церква перебувають на стороні корінних народів у переконанні в тому, що «глобалізація не може зводитися до уодноманітнення, яке ігнорує різноманітність і нав'язує новий тип колоніалізму». Такими словами розпочинається послання Папи Франциска до учасників V Форуму корінних народів, організованого Міжнародним фондом розвитку сільського господарства ООН (МФСР, англ. IFAD), що цьогоріч відбувається в онлайн-режимі у різні дні від 2 по 15 лютого 2021 року, пише VaticanNews.

Щорічно 2 лютого у світі відзначається День водно-болотних угідь, започаткований з нагоди ухвалення Конвенції з водно-болотних угідь, яка була підписана 2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсар.

Початкову мету Рамсарської Конвенції (Конвенція з водно-болотних угідь міжнародного значення, як середовища перебування водоплавних птахів) – зберігання водно-болотні угідь як середовища для водоплавних птахів – було розширено, і сьогодні вона охоплює всі аспекти збереження и збалансованого використання водно-болотних екосистем.

В Івано-Франківській архієпархії, з благословення високопреосвященішого архієпископа і митрополита Володимира (Війтишина) стартувала екосоціальна акція «Зігрій вбогого світлом стрітенської свічки», започаткована Бюро УГКЦ з питань екології за підтримки Благодійного фонду Карітас Івано-Франківськ УГКЦ.

Ініціатива інспірована постсинодальним посланням Синоду Єпископів УГКЦ «Залишиться вам одне – те, що ви дали вбогому!» та енциклікою Папи Франциска «Laudato Si – Славен будь: про турботу за наш спільний дім» і має за мету скерувати наш погляд і солідарну руку допомоги на стражденних вбогих людей у синергії з плеканням культури відповідального ставлення до Божого створіння. Одним із ключових завдань є підтримати ініціативу УГКЦ «Нагодуй убогого!», передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

64 відсотки учасників опитування ООН, проведеного в 50 країнах світу фахівцями Оксфордського університету, вважають зміну клімату надзвичайною ситуацією глобального значення. Це наймасштабніше опитування по темі – воно охоплює половину населення планети, включаючи понад півмільйона людей у віці до 18 років, які не мають можливості голосувати на виборах, пишуть Новости ООН.

Програма розвитку ООН, яка організувала опитування, передасть урядам деталі голосування з розбивкою за віком, статтю та рівнем освіти учасників. Для багатьох держав – це перше докладне дослідження громадської думки на тему зміни клімату. В ООН нагадують, що 2021 рік – ключовий для спільних дій по захисту планети: в листопаді в Глазго відбудеться кліматичний саміт, учасникам якого мають бути ухвалені важливі рішення.

24 січня 2021 року Божого, в рамках тижня молитов за єдність християн, в Бучацькій єпархії УГКЦ, у Катедральному Соборі Верховних Апостолів Петра і Павла відбувся вже традиційний екуменічний молебень.

Очолив екуменічне моління владика Дмитро Григорак, ЧСВВ – Правлячий Архієрей Бучацької єпархії УГКЦ у співслужінні представників різних конфесій. Під час Богослужіння духовенство разом із чисельними вірними молилися за єдність і, зокрема, за мир в Україні та світі, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

Виступаючи під час Саміту з адаптації до зміни клімату, Державний Секретар Святог Престолу вказав на необхідність глобальної стратегії щодо пом'якшення негативних наслідків кліматичних змін та посилення стійкості в найбідніших країнах, пише VaticanNews.

Державний Секретар Святого Престолу кардинал П’єтро Паролін взяв участь у Саміті з адаптації до зміни клімату (англ. Climate Adaptation Summit) 2021, що відбувається в режимі онлайн 25 і 26 січня 2021 року. Цей захід, який проводить уряд Нідерландів, присвячений обговоренню поступу, здійсненого від останнього саміту ООН з питань клімату, що відбувся у Нью-Йорку у вересні 2019 року; його учасники покликані також продемонструвати новаторські рішення кліматичної кризи в контексті приготування до Конференції ООН з питань клімату COP26, що відбудеться в Ґлазґо від 1 по 12 листопада 2021 року.

Стихійні лиха, викликані зміною клімату, тільки за останні 10 років забрали життя 410 000 чоловік, привели до величезних руйнувань і економічних втрат. Вжити заходів, які дозволять адаптуватися до нової реальності, оцінювати потенційні ризики і заздалегідь до них готуватися – до цього закликав Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, виступаючи на саміті з адаптації, організованому Нідерландами.

За даними Всесвітньої метеорологічної організації, за останні 50 років відбулося більше 11 000 природних лих, економічний збиток від яких склав близько 3,6 трлн доларів, пишуть Новости ООН.

Триває 54-й Тиждень молитов за єдність християн, який проходить під гаслом «Перебувайте в моїй любові: багато плодів принесете» (Ів 15, 8-9).

Вже традиційно одна з ключових тем, які об’єднують християн всього світу – це екологічні виклики і наше спільне зобов’язання піклуватись про майбутнє нашого спільного створеного Богом дому – природи, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

Цьогоріч екологічним є восьмий (25 січня), завершальний день Тижня молитов за єдність християн, який об’єднає християн у молитві за збереження Божого створіння.

ГО "Еколтава" разом з аналітичним центром Cedos за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля дослідили, як кліматичні зміни відображаються на житті людей в містах України. Дослідження підтвердило гіпотезу про те, що зміна клімату вже чинить негативний вплив на жителів українських міст, і особливо вразливими є представники малозахищених верств населення, пише Рубрика.

Дослідження, що проводилось з травня по вересень 2020 року включало в себе огляд наукових статей та досліджень, що стосуються наслідків зміни клімату на міську інфраструктуру, а також консультації з представниками організацій, що співпрацюють з вразливими групами людей. До таких груп дослідження відносить безхатченків, літніх людей, людей з інвалідністю, дітей, та людей, що працюють на відкритому повітрі. До уваги брали вплив кліматичних змін на міський транспорт, житло, інфраструктуру соціального захисту, зайнятість, тощо. 

В Україні Мінрегіоном за участю Держенергоефективності розроблено та встановлено мінімальні вимоги до енергоефективності будівель. Відповідний наказ Мінрегіону № 260 від 27.10.2020 вже набув чинності.

Мінімальні вимоги визначено на основі розрахованих даних для еталонних будівель, з урахуванням вимог до теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій та енергетичної ефективності інженерних систем, пише Держенергоефективності.

Так, класу «С» потрібно дотримуватися при новому будівництві та реконструкції, що веде до зміни функціонального призначення будівлі.