Про екологічні складові Правдивого щастя розмірковували у Люботині
11 жовтня 2015 року Божого у м. Люботин, що на Харківщині, при Храмі святого Архистратига Михаїла, відбулися екологічні місії для порятунку створіння. Так, на запрошення пароха, отця Ігоря Табаки, екологічні місії провів отець Максим Кролевський, референт Бюро УГКЦ з питань екології у Харківському екзархаті. Участь у даних екологічних заходах взяли також представники полтавської молодіжної організації УМХ: Іван Василів, Аліна Гобона, Лілія Семкович та Софія Наказна.
Розпочалася екологічна ініціатива Божественною Літургією, у якій священики разом з вірними окремими молитовними проханнями молилися до Бога Творця за збереження сотвореного Ним світу, за подолання наслідків війни, за торжество любові, добра та справедливості на українських землях. У своїй проповіді референт Бюро УГКЦ з питань екології заторкнув актуальні питання успішності людини зокрема та людського прогресу в цілому, виокремивши складові елементи людського щастя. «Ми направду повинні усвідомити, – зауважив отець Максим, – які цінності в нашому житті, в тому числі екологічні, можуть зробити нас по-справжньому щасливими та успішними людьми, а які – будуть нас відводити від Правдивого людського щастя».
У чотирьох деканатах Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ відбулися екологічні місії
25 вересня 2015 р. у Новояричівському деканаті (смт. Новий Яричів), 2 жовтня у Камянко-Бузькому деканаті (смт. Добротвір), 8 жовтня у Сокальському деканаті (с. Жвирка) та 9 жовтня у Лопатинському деканті (смт. Лопатин) відбулися екологічні місії для порятунку створіння.
У всіх чотирьох деканальних осередках екологічні місії розпочиналися Божественною Літургією, на якій в особливий спосіб молилися за збереження Божого світу. Після молитви референт Бюро УГКЦ з питань екології в Сокальсько-Жовківській єпархії о. Тарас Дзьоба представив вірним екологічне вчення УГКЦ, зокрема розглянувши його біблійну та катехизмову основу. Також в часі презентації-проповіді було розглянуто моральний аспект екологічного гріха. Окремої уваги в часі бесіди заслуговувало і питання енергозбереження, що в сьогоднішній час є дуже актуальним. Так, о. Тарас від імені Бюро з питань екології передав парафіям по 2 LED прожектори, як певний імпульс до змін задля енергозбереження, адже частина освітлення у вищезгаданих 4 храмах відбувається лампами розжарювання.
«Наше ставлення до Божого створіння – це віддзеркалення нашого душевного стану», – референт Бюро УГКЦ з питань екології у Тернопільсько-Зборівській архієпархії
6 жовтня 2015 р. у славному місті Теребовля проводилися екологічні місії для порятунку Божого створіння. Заступництво Святого Франциска (наявність мощей у храмі під час місії), молитва та обговорення актуальних тем сьогодення дали добру надію на розвиток екокультури у цьому древньому регіоні Тернопільщини.
Місії розпочалися Божественною Літургією у храмі Святого Миколая, яку служили митрофорний протоієрей о. Іван Сивак та референт Бюро УГКЦ з питань екології у Тернопільсько-Зборівській архієпархії о. Василь Шафран. У своїй промові екореферент наголосив на нашому ставленні до природи, як невід’ємному елементі християнського життя: «Наше ставлення до Божого створіння – це віддзеркалення нашого душевного стану. Якщо ми, як найвищі створіння Божі, не любимо і не розуміємо усе, що Бог сотворив, то ми досконало не полюбимо і Небесного Творця. Святий Франциск з Асизу є прикладом любові до Бога, до ближніх та усього Божого створіння. Навчімося сьогодні від нього жити у цілковитій гармонії з усім і вся».
Продовжилися екологічні місії на Донеччині
З 4 по 6 жовтня 2015 р. відбулися чергові екологічні місії Бюро УГКЦ з питань екології у Донецькому екзархаті. Цього разу про екологічне служіння Церкви дізналися жителі с. Званівка та с. Роздолівка Артемівського району Донецької області, а також екореферент Донецького екзархату о. Михайло Неїжмак відвідав м. Артемівськ (Бахмут).
У неділю, 4 жовтня, захисник довкілля взяв участь у Божественній Літургії на парафії Преображення Господнього с. Званівки, що діє при монастирі отців Василіян. Літургія відбулася за сприяння ігумена о. Павла Федусіва ЧСВВ. В часі Літургії вірні почули проповідь на екологічну тематику, в якій екореферент на прикладі книги Буття, моменту сотворення світу та людини, звернув увагу на беззаперечну та постійну відповідальність людини за дарований їй світ та дотримання Заповідей даних Богом. У часі сугубої ектенії екореферент молитовно благав Бога Творця за переміну людських сердець та їхнього способу життя на більш дружній до довкілля.
На теренах Яворівського протопресвітеріату Львівської архієпархії УГКЦ продовжилися екологічні місії
6 жовтня 2015 року о. Микола Пришляк, референт Бюро УГКЦ з питань екології у Львівській архієпархії, разом із отцем-деканом Степаном Кобасяром помолилися за Богом створений світ у храмі Різдва Пресвятої Богородиці м. Яворова. Парафіяни даної церкви мали змогу роздумувати над поняттям екологічного гріха, який так часто у побутових справах робить кожен з нас. Місіонер наголосив: «Причиною екологічної кризи, яка панує сьогодні у світі є гріх і занедбання людиною свого покликання бути охоронцем Божого створіння. Виходом з даної ситуації є екологічне навернення». На згадку про дані місії о. Микола залишив літературу для глибшого пізнання християнської відповідальності кожного за природне довкілля, а також залишив, як приклад енергозбереження у храмі, два світлодіодних прожектори.
Опісля екореферент провів лекцію для учнів старших класів Яворівської загальноосвітньої школи № 2, де наголосив на важливості активної участі християн у подяці Богові Творцеві за його дари, а також важливості тайни Сповіді, як можливості виявити жаль щодо наших негативних вчинків проти природи. Для учнів о. Микола залишив Пам’ятки доброго християнина та екологічні календарики на 2016.
Про екологічний внесок релігійних конфесій для освіти дорослих говорили під час круглого столу у Львові
6 жовтня 2015 р. у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності відбувся круглий стіл на тему: «Релігійні конфесії і освіта дорослих: традиції, цінності, виклики».
Захід був організований в рамках Міжнародних днів освіти дорослих, які проходять 5-10 жовтня під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, Міністерства освіти і науки України, Львівської обласної державної адміністрації, Львівської міської ради і Представництва «Німецьке об’єднання народних університетів» DVV International в Україні.
У круглому столі взяли участь представники релігійних конфесій, провідні українські вчені-педагоги, представники громадськості та журналісти. Вагомості заходу додала присутність блаженнішого Любомира (Гузара), архієпископа-емерита УГКЦ, який поділився особистим досвідом того, що і сам не перестає вчитися, застеріг від спадку радянської системи, яка формувала людину, яка боялась брати на себе відповідальність, розповів про роль Церкви у формуванні релігійно-етичних цінностей, а також наголосив на тому, що першочерговим завданням Церкви для освіти дорослих є сформувати зрілу віру, яка є запорукою справжньої зустрічі людини з Христом.
Дводенні екологічні місії пройшли у Підгаєцькому деканаті Бучацької єпархії УГКЦ
4-5 жовтня 2015 р. у Бучацькій єпархії УГКЦ, у двох храмах Підгаєцького деканату, а саме: в церквах Всіх Святих українського народу (м. Підгайці) та св. влкмч Юрія (с. Старе Місто) з ініціативи диякона Михайла Деревенчука, референта з питань екології вище згаданої єпархії пройшли екологічні місії для порятунку створіння.
Місії розпочалися Божественною літургією, на якій парох о. Микола Мидляк, спільно з дияконом Михайлом й вірними м. Підгайці та с. Старе Місто підносили свої молитви до Бога Творця, прохаючи Всевишнього очистити серця і душі, щоб стати подібними до Ісуса Христа у ділах милосердя щодо створіння та стати гідними Його наслідниками на Землі.
«Чорнобиль та Східна Україна: портрети і долі 1986-2015»
Чорнобильська історична майстерня (Харків) та
Українська асоціація усної історії
за підтримки Міжнародного освітнього центру, Дортмунд та МЗС Німеччини
оголошують конкурс дослідницьких есеїв
Досвід Чорнобиля
26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції відбулася страшна аварія, яка призвела до неконтрольованого збою систем роботи реактора, внаслідок чого стався викид величезної кількості радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Але тільки після того, як у Швеції був зафіксований підвищений рівень радіації, радянський уряд визнав, що сталася аварія. Упродовж трьох років влада замовчувала інформацію про реальні наслідки вибуху реактора і подавала відселеним із зони надію на повернення до нормального життя, такого, яким воно було до катастрофи. Тільки наприкінці 1980-х завдяки зусиллям широкої громадськості став відомий увесь масштаб катастрофи.