Зробимо Україну чистою!
Станом на 1 березня у акції «Зробимо Україну чистою» зареєструвалися 100 координаторів міст. До початку акції, 20 квітня, її організатори планують долучити 200 міст та 100 000 учасників.
Ініціатива «Зробимо Україну чистою!» об’єднує людей, які хочуть звільнити парки та вулиці від сміття. Це частина всесвітнього руху «Let’s do it world!», який виник 2008 року в Естонії, і в якому зараз беруть участь більше 7 мільйонів чоловік у 96 країнах світу.
«Кожен, хто хоч раз добровільно прибирав парк, – кажуть організатори ЗУЧ, – вже ніколи не кине навіть недопалок повз урну. Більшість друзів такої людини теж перестануть смітити в її присутності. Так поступово – від людини до людини – країна стає чистішою».
Формування відповідальності за природу – невід’ємна частина катехизації
Керівник Бюро УГКЦ з питань екології д-р Володимир Шеремета взяв участь у засіданні Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архієпископства УГКЦ, яке відбулось 5 березня 2013 року в приміщенні філософсько-богословського факультету УКУ в м. Львові.
Свою доповідь для Голів єпархіальних/екзархальних катехитичних комісій на тему «Формування відповідальності за природу – невід’ємна частина катехизації», проф. Шеремета поділив на три частини. В першій частині доповідач акцентував увагу на тому, що катехизаційний процес, який має за мету формувати автентичну віру і провадити до повноти сопричастя з Богом, суттєво визначається характером цілісності віри і життя у Христі. Жива віра в нашого Творця і Спасителя спонукає до відповідального ставлення до створеного світу.
Африка – Сенегал: «Великий піст навчає вірі та екології»
«Віра і екологія» – цьогорічне гасло, під яким міжтериторіальна єпископська конференція Сенегалу, Мавританії, Кабо-Верде і Гвінеї-Бісау вирішила провести Великий піст 2013 року. У спільному посланні, під назвою «Деякі екологічні виклики в світлі християнської віри», єпископи, через цей заклик, запрошують вірних цікавитись проблемами екології і природного довкілля не лише тому, що це пов’язане з питаннями виживання людства, але насамперед тому, що ці питання випробовують і стимулюють християнську віру, штовхаючи її через усвідомлення зв’язку з створінням та Творцем до конкретної дії. Єпископська конференція наголошує на тому, що ще більшої важливості цьому взаємозв’язку «віри та екології» надає Рік віри, проголошений Папою-емеритом Венедиктом XVI.
Гідроелектростанції в Карпатах нашкодять природі
Голова НЕЦУ (Національного екологічного центру України) Ярослав Мовчан розповів, яку потенційну небезпеку несуть, на перший погляд, екологічно безпечні технології – проект спорудження на гірських Карпатах сотень малих електростанцій потужністю близько мегавата. Нижче наведено його коментар телеканалу NTD, медіа-партнеру Великої Епохи:
«Проблема начебто не варта особливої розмови, скандалу, хоча українська екологічна громадськість бореться з цим вже рік, було спеціальне слухання в парламенті України, на якому попередньо було накладено мораторій на таку діяльність. У чому, власне, проблема?
Справа в тому, що для того, щоб побудувати таку гідроелектростанцію, перекриваються річки, будуються дамби, греблі, а це не є добре, бо це гірські невеликі річки. Після спорудження гребель зовсім змінюється режим цих річок. Всі ті риби, які проходили зверху вниз по річці, зникають.Водяні війни – дев'ять регіонів, в яких незабаром можливий початок конфліктів
На планеті є обмежена, незмінна кількість речовини H2O. Її споживання загрозливо зростає у зв'язку демографічним вибухом (з 1,65 млрд. до 9 млрд. людей за період 1900-2025), а також використанням незліченних кубічних кілометрів дорогоцінної води в гірничодобувній промисловості, сільському господарстві та індустрії відпочинку. Для виробництва тільки однієї тонни пшениці потрібно тисяча тонн води; на полив майданчиків для гри в гольф щодня витрачається до 9,45 мільярда літрів води, і майже 3 тисячі літрів потрібно для отримання півкіло рису або однієї бавовняної сорочки.
Глобальне потепління також виснажує запаси прісної води: зникають льодовики, пересихають озера, річки і водоносні горизонти. Озеро Чад втратило 95% обсягу за 50 років. Озеро Мід (джерело води для Лас-Вегасу) може повністю висохнути вже через десять років. Жовта річка (річка Хуанхе – прим. ред.) в Китаї часто не доносить своїх вод до океану.Блаженніший Святослав: «Споживацьке думання – перешкода на шляху зустрічі з Богом Отцем»
У своїй проповіді, на Неділю про блудного сина, глава і батько УГКЦ, блаженніший Святослав (Шевчук), розповідаючи і пояснюючи цю, відому усім, притчу, особливу свою увагу зосередив на постаті батька. Зробив це очільник УГКЦ для того, щоб пояснити, які міжособистісні стосунки можуть бути між Богом Отцем та нами – його дітьми.
На прикладі цієї притчі блаженніший Святослав проводить паралель між споживацькими стосунками синів до їхнього доброго батька та між сучасністю, в якій переважає корисливий спосіб життя. Словами: «Те всевидюче Боже око, яке дивиться сьогодні на нас, мабуть, бачить те саме» – владика Святослав показує, що ця притча залишається дуже актуальною і в сучасних реаліях. «Ми так звикли використовувати один одного: діти – батьків, батьки – дітей, влада – своїх громадян, що часом по-іншому не вміємо ставитися один до одного», – підкреслив глава УГКЦ.Долю слонів, білих ведмедів і черепах вирішують у Бангкоку
Участь у конференції беруть делегації 178 країн, повідомляє Бі-Бі-Сі.
Делегатам необхідно обговорити понад 70 поправок у відповідну міжнародну конвенцію, яка була прийнята рівно 40 років тому.
Серед найбільш гострих питань - незаконна міжнародна торгівля слоновою кісткою, а також дискусія про необхідність заборони полювання на білих ведмедів.
20 років природоохоронної діяльності ARGE SVA: підсумки та перспективи
В п’ятницю, 1 березня, у Відні відбулось генеральне засідання Міжнародного соціально-екологічного об’єднання «Відповідальність за створіння» (ARGE SVA), довголітнього партнера Бюро УГКЦ з питань екології.
Засідання було присвячене проведенню підсумків 20-річчя діяльності ARGE SVA у сфері збереження створеного Богом світу, a також пошуку нових шляхів формування почуття відповідальності за природу, на засадах християнської віри та етики, в контексті постійного загострення екологічної кризи. Рівно ж, беручи до уваги сучасне екологічне вчення Вчительського Уряду Церкви про те, що «Церква є відповідальною за створіння і зобов’язана дану відповідальність засвідчити перед громадськістю» (Сaritas in vеritate, 51), учасники засідання шукали відповідь на питання, яким чином Церква на інституційному рівні може і має засвідчити свою відповідальність за створіння на практиці.