22 червня 2012 року - Учасники Конференції ООН зі сталого розвитку зробили близько 700 забов’язань на 513 міліардів доларів США (для порівняння, така сума становить більше трьох ВВП України), що будуть спрямовуватись в напрямку відновлюваних джерел енергії, продовольчої безпеки, доступу до питної води тощо.

Серед конкретних дій, наприклад, в заключному документі Конференції – «Майбутнє, якого ми прагнемо», обіцяється висадити 100 мільйонів дерев, розширити права та можливості жінок-підприємців, які представляють екологічно безпечні підприємства Африки та перероблювати 800 тис. тон щорічно одного з найбільш вживаних пластиків світу – поліхронвінілу (ПВХ).

На думку кардинала Оділо Педро Шерера, спеціального посланника Папи на конференції ООН зі сталого розвитку "Ріо +20", яка закінчилася в Бразилії, форум приніс певні позитивні результати. Єрарх визнав, що багато учасників заходу хотіли більш конкретних рішень в заключній декларації конференції. Він підкреслив, що навіть, якщо учасники не дійшли до деяких рішень, наприклад, внеску багатих країн світу у фінансування стійкої економіки або скорочення споживання викопного палива, яке найбільш забруднює навколишнє середовище, - кінцевий результат конференції цілком позитивний, тому що його учасники дійшли до підписання спільного документа .

"Існувала загроза, що учасники форуму не підпишуть жодного документа, однак у кінцевому його варіанті були прописані в тому числі і питання великої важливості, наприклад твердження, що людина займає центральне місце в економіці, а також і визначення того, чим є стійка економіка.

Релігійні лідери повинні робити більше, ніж занурювати свої голови в священні книги, а саме — допомагати піклуватися про планету, — розповів Далай-лама.

Під час релігійних відправ та духовних роздумів у Вестмінстерському Абатстві духовний лідер Тибету закликав віруючих до «служіння людству» і того, щоб «взяти на себе відповідальність за навколишнє середовище».

Звертаючись до лідерів дев'яти різних релігій, він зокрема сказав: будь-яке віросповідання повинне мати практичне застосування, або вірування зведеться лише до «слів». Далай-Лама зазначив, що релігія — це щось більше, ніж лише священні книги і будівлі.

«Я думаю, що мільйони людей мають на духовному рівні справжнє відчуття чогось глибшого, тому ми повинні працювати разом, щоб служити людству», — сказав він.

«Ми на даний час несемо відповідальність за нашу планету. Я впевнений, що релігія, як і раніше, відіграє важливу роль в покращенні людства», — додає він.

Після промислової революції Захід дедалі більше використовує природні ресурси, аби покращувати добробут і підвищувати рівень споживання. У результаті лише за останні два десятиліття чисельність міського населення збільшилася на 45 відсотків, викиди вуглекислого газу – на 40 відсотків, а біорозмаїття зменшилося на 30 відсотків, свідчать дослідження ООН.

Багато з цих природних ресурсів зосереджено в Азії, Африці й Латинській Америці, які не виграють від їхньої розробки. Як подолати бідність і підтримати більш сталий розвиток – ці питання були в центрі уваги першого саміту Землі 1992 року в бразильському місті Ріо-де-Жанейро. За останні 20 років ситуація ще погіршилася, вважають фахівці:

Константинопольський патріарх Варфоломей І звернувся із спеціальним екологічним посланням до  Самміту Землі ООН «Ріо + 20», який буде проходити 20-22 червня у бразилійському місті Ріо де Жанейро.

У зверненні до політичних лідерів держав та всіх небайдужих щодо майбутнього планети Земля, патріарх наголошує на вагомості екологічної проблеми для всього людства, а також на необхідності взяти курс на «зелену економіку», яка б не тільки сприяла збереженню та відновленню природного довкілля, але й допомагала вирішенню проблем бідності, забезпечення продовольством та інших болючих соціальних питань.

Згідно з екуменічним патріархом, для того, щоб осягнути високі екологічні та соціальні цілі, які ставить Самміт Землі, необхідно відмовитись від поверхневого підходу і «дослідити корінь причини екологічного лиха», застановившись над причинами, «які лежать у людському серці та розумі».

Ключовою причиною екологічної кризи патріарх Варфоломей І  вбачає кризу внутрішнього світу людини. Відповідно, для вирішення проблем довкілля необхідно культивувати «екологію серця та розуму», суттєвими елементами якої є усвідомлення святості довкілля як дому Божого, а також плекання чеснот поміркованого та справедливого ставлення до природи.

Поблизу АЕС народжується менше дівчат, ніж хлопчиків. Натомість вірогідність ракових захворювань у малюків є вищою. Експерти знайшли пояснення.

Рафаель Реттер помер у трирічному віці від лейкемії. Хлопчик народився лише у чотирьох кілометрах від найбільшої в країні АЕС у Гундреммінгені, на півдні Німеччини. Згідно з рішенням федерального уряду про відмову від атомної енергетики, цей об’єкт буде виведено з експлуатації до кінця 2021-го року. Чи стала причиною смерті малюка радіація від сусідньої АЕС, однозначно довести неможливо. Одначе різноманітні дослідження вказують на те, що діти, які мешкають у безпосередній близькості до АЕС, мають удвічі більший ризик захворіти на лейкемію у порівнянні з іншим населенням.

Зв’язок між лейкемією та радіацією відомий віддавна. Тепер дослідники з мюнхенського центру Гельмгольца знайшли докази тому, що радіація від АЕС може напряму впливати на генетику.

До Ватикану передали черговий «екологічний» автомобіль – 18 червня італійська компанія «NWG» подарувала Прес-центру Ватикану електромобіль власного виробництва «NWG Zero».

«Особлива увага до охорони навколишнього середовища, про яку говорить Святіший Отець Бенедикт XVI, є для нас, що працюємо в секторі «зеленої економіки», приводом для зростання та джерелом натхнення», – йдеться у спеціальному листі від імені жертводавців.

З приводу цього подарунка керівництво та співробітники компанії «NWG» візьмуть участь у загальній аудієнції 20 червня. Потім відбудеться урочисте благословення електромобіля.

«Екологія довкілля визначається екологією сім'ї та людської особистості, в основі яких лежить автентична християнська віра, духовність та моральність», – таким було основне екологічне послання науково-практичної конференції «БОГ – РОДИНА – УКРАЇНА», яка відбулась 15 червня на базі Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, в м. Івано-Франківську.

Активну участь у роботі конференції взяло Бюро УГКЦ з питань екології. Його керівник, д-р Володимир Шеремета, виголосив доповідь на тему: «Від екології сім'ї до екології довкілля». Насамперед, доповідач пояснив, що під поняттям «екологія сім'ї», у богословсько-етичному сенсі, першочергово розуміємо два ключових елементи: «Сім'ю – як малу чи домашню Церкву, яка є клітиною організму Христової Церкви, і у своїй суті визначається метою та ключовими завданнями Христової Церкви; а також саме життя сім'ї в Ісусі Христі, ключовими індикаторами якого є здійснення у повсякденному житті божих та моральних чеснот».

Святий Престол висловив свою думку з питань навколишнього середовища та сталого розвитку. Ватиканська газета друкує головні положення документа, приуроченого до чергової зустрічі організаційного комітету з підготовки Конференції ООН зі сталого розвитку "Ріo +20". Апостольська Столиця вважає, що користування енергетичними технологіями не повинно приносити небезпеки людині та природі. Святий Престол наполягає на тому, що процес розвитку не може обмежуватися технічним виміром, але повинен слідувати етичній складовій.

В деяких випадках, як зазначається в документі, прогрес поглибив проблеми у розвитку багатьох країн. Тому потрібно визначити відповідальність і визнання необхідності змін в моделях виробництва і споживання; розширити участь в загальних благах, зокрема, першої необхідності; розвивати солідарність на світовому рівні; захищати творіння і визнавати рівність між поколіннями.

Британскі вчені виявили, що речовина, з якої виготовляють пластикові пляшки та одноразовий посуд, підвищує ризик розвитку цукрового діабету і серцево-судинних захворювань. Високий вміст хімікату бісфенол-А, з якого роблять пляшки, в аналізах учасників експерименту, вказував на підвищений ризик виникнення цих захворювань. 

Керівники експерименту стверджують, що ці дані не є однозначними, тому що високі концентрації бісфенолу поєднувалися з підвищеним вмістом печінкових ферментів, тому неясно, є наявність бісфенолу причиною або наслідком захворювань.

Тим не менше це вже не перший випадок, коли вчені попереджають про небезпеку пластикових пляшок. Американські дослідники заявили, що пластик викликає мозкові порушення і порушення обміну речовин, а вчені з Канади - що він ставить під загрозу здоров'я дітей і новонароджених, а також погіршує стан навколишнього середовища.